Пажитник насіння Міністерство спецій

Пряність, відому під назвою пажитник, також іноді називають шамбала, фенігрекова трава, гуньба, грецька сочевиця, верблюжа трава та безліч інших варіантів, але весь час мова йде про звичайний сінний пажитнік. Він прийшов в Південну Європу з Малої Азії і в дикому вигляді росте не передгір’ях Турції, Ірану, Іраку і аж до Гімалаїв. Крім Європи його вирощують в Індії, Китаї, Єгипті, Японії, Ефіопії, Тунісі, Марокко та Аргентині.

Пророщене насіння використовується в якості основи для салатів в деяких кухнях Єгипту та Греції. Тоді як сушений пажитник купити варто любителям аджики та індійської кухні. В останній зерно додають просто на сковорідку в олію перед приготуванням соусів та підлив, в тому числі карі, страв з овочів чи бобових. Воно надає приємного смаку та аромату, подібного на гриби чи горіхи.

Обсмаженим насінням також періодично доповнюють кавові напої. В американській та середземноморській кухні пряність використовують під час виробництва кондитерських та хлібобулочних виробів, а також сиру. Цим чудовим ароматизатором доповнюють алкогольні напої і кленовий сироп. На Кавказі він зустрічається в різноманітних стравах, серед яких найпопулярнішою є бастурма.

Що приховує пажитник сінний?

Насіння рослини містить безліч корисних елементів та антиоксидантних сполук, які мають протизапальну дію. Крім вітамінів А, В1, В2, та В9, лецитину, танінів, жирних та ефірних олій, в ньому є:

• фосфор;
• цинк;
• залізо;
• мідь;
• селен;
• калій;
• магній.

Додатково, в ньому знайшли алкалоїд трінонелін, який перешкоджає дегенерації нервових клітин. Чаман містить більшість амінокислот, яких потребує людський організм, включно з L-триптофаном і лізином.

Шамбала має характерний специфічний стійкий аромат та солодкий смак з легкою гірчинкою. Її часто додають до різноманітних сумішей, таких як чатні, карі або навіть хмелі-сунелі.